Переробка одягу стає все важливішим елементом відповідальної моди та сталого способу життя, оскільки текстильна промисловість є одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища. Для процесу переробки підходять різноманітні вироби – від бавовняних футболок до вовняних светрів. Однак важливо, щоб їхній склад був однорідним. У рамках переробки одяг сортується, а потім переробляється. Цей процес може включати подрібнення тканин на волокна, які згодом перетворюються на нові тканини, або ж безпосереднє перетворення старих речей на інші текстильні вироби.
Використаний одяг підходить не лише для переробки, але й для апсайклінгу. Апсайклінг (вторинне використання) має на меті перетворення відходів або непотрібних продуктів на матеріали вищої цінності або якості. Апсайклінг часто є більш творчим і може реалізовуватися в менших масштабах, навіть у домашніх умовах. Такий підхід не лише зменшує кількість відходів, але й підкреслює індивідуальний стиль та креативність, що робить його все більш популярним серед прихильників сталого розвитку в моді.
Пропонуємо один із варіантів, що можна зробити зі старим одягом. Разом із дітьми можна створити невеликий килимок. Він може служити місцем для сидіння, килимком у ванній кімнаті або килимком для пошуку смаколиків вашим домашнім улюбленцям.
Перед початком завдання пропонуємо разом із дітьми розглянути, з чого може бути зроблений одяг (додаток 3.1).
Мета: ознайомлення дітей із творчими можливостями використання старого одягу
Тривалість: 60 хвилин
Матеріали
- Додаток 3.1
- Старий або пошкоджений одяг
- Ножиці для тканини
- Шматок флісу зі старого пледу
Виконання завдання
На початку вирізаємо квадрат із флісу або будь-яку іншу форму. Потім робимо невеликі надрізи на відстані приблизно півтора сантиметри один від одного по всьому периметру квадрата. Вирізаємо з одягу смужки шириною 3-4 см і довжиною 20 см. Протягуємо смужки тканини через отвори, які утворилися в нашій основі, і зав’язуємо їх. Виглядає гарніше, якщо створити зі шматка тканини петлю, спочатку ввівши заокруглений кінець, а потім протягнувши через петлю вільні кінці. Маленьким дітям легше впоратися з класичним методом зав’язування вузликів. Чим щільніше будуть прив’язані шматочки тканини один біля одного, тим кращий буде результат. Процес є трудомістким, тому рекомендується виконувати це завдання як групову роботу, а не індивідуальну.
Ця публікація була створена в рамках проекту, який фінансується Deutsche Bundesstiftung Umwelt у співпраці з Naturschutzzentrum Oberlausitzer Bergland. Переклад публікації виконано в рамках проекту, який співфінансується Польсько-Американським Фондом Свободи в рамках програми RITA – Зміни в регіоні, реалізованої Фондом Освіта для Демократії.