Мета: діти знайомляться з різними видами одиночних бджіл та дізнаються про їх пристосування до оточуючого середовища
Час: 15 хвилин
Місце: клас/на вулиці
МАТЕРІАЛИ
- зображення бджіл та опис їх звичок і поведінки (додаток)
ОПИС
Вчитель демонструє дітям набір карток. З їх одного боку знаходиться зображення бджоли, а з іншого – опис її звичок та поведінки (завантажити). Діти встають з місць. Учитель по черзі показує зображення бджіл різних видів і коротко розповідає про те, що вони роблять. Завдання дітей – відтворити рухи конкретної бджоли.
Бджоли виду МОХНОНОГІ (DASYPODA HIRTIPES) вміло збирають пилок. Вони справжні рекордсмени: можуть переносити велику кількість пилку на ногах (вагою до пів грама; тоді як великі медоносні бджоли не витримують навіть половини цього навантаження). Бджоли збирають мед за допомогою спеціальних волосяних щіточках на ногах.
Діти повільно кружляють кімнатою, ледве піднімаючи ноги, ніби несуть на них важкий тягар.
Самки БДЖІЛ-МУЛЯРІВ збирають пилок за допомогою щіточок, розташованих на черевці. Потрапивши на квітку, вони трусять животиком, щоб зібрати пилок.
Діти рачки повзають по підлозі, рухаючи стегнами вліво та вправо.
Бджоли МЕГАХІЛИДИ (Megachilidae) використовують шматочки листя для вистеляння камер у гнізді.
Діти удають, що рвуть листя на клаптики.
Бджоли родини ГАЛІКТИДИ (Halictidae) переносять пилок на тильному боці задніх лапок та на черевці.
Діти рухаються з тенісним м’ячем на голові або намагаються ходити, тримаючи його на спині.
Бджоли родини АНТОФОРА надзвичайно витривалі. Вони активізуються уже наприкінці зими та на початку весни (кінець лютого – початок березня), коли інші бджоли ще перебувають у сплячці. Вони дуже рухливі, що дозволяє їм зберігати тепло. Ці бджоли напрочуд вправно літають. Вони можуть летіти дуже швидко, а потім раптово зупинятися і зависнути на одному місці протягом хвилини.
Діти бігають по кімнаті, вдаючи, що їм холодно, тоді роблять вправи для розігріву (присідають, потягуються, стрибають). Вони показують, що літають, маневрують у польоті, зупиняються і вдають, що зависли на місці.
Бджоли ANDRENA VAGA своїми щелепами виколуплюють довгі коридори в піску або в ущільненому ґрунті. Головний коридор розгалужується на дві- -три комірки. Їх стінки зміцнені воском. Будівництво такого гнізда нелегке, тому бджоли часто відпочивають: їх можна помітити, коли вони визирають з-під землі і спостерігають за входом у гніздо.
Діти повзають по килимку і вдають, що копають гніздо руками (як кріт), потім деякий час відпочивають, випрямляючись і озираючись.
Ксилокопа фіолетова, або БДЖОЛА- -ТЕСЛЯР фіолетова має міцні щелепи, які дозволяють жувати деревину.
Діти удають, що жують.
ДОВГОРОГІ БДЖОЛИ (Eucerini) мають довгі вусики.
Діти показують пальчиками вусики бджоли.
SPHECODES ALBILABRIS є «зозулею» серед бджіл: вона відкладає яйця в гнізда інших бджіл.
Діти роззираються, підкрадаються, шукаючи гнізда інших бджіл.
Для вчителя
Одиночні бджоли не утворюють роїв; кожна матка самостійно піклується про невелику кількість потомства. В одиночному гнізді не буде бджіл-трудівниць, а будуть тільки самці і самки, здатні до розмноження.
Плодюча самка шукає відповідне місце для влаштування гнізда, потім сама будує його і дає їжу. За своє життя одиночна бджола здатна побудувати кілька десятків стільників у кількох гніздах і зазвичай гине до того, як молоді бджоли вигризуть стільники.
Одиночні бджоли живуть ізольовано, непомітно. Одні бджоли вибирають для гнізд отвори, просвердлені в деревині жуками, інші віддають перевагу піску чи глині, треті – гнилій деревині.