Проблема посух і опустелювання – це не лише збільшення площі сухих і посушливих земель, але й реальна проблема доступу до води для багатьох мешканців Землі. Вже зараз, навіть у Польщі, в багатьох будинках влітку значно падає тиск води в кранах, а в гірських районах пересихає багато традиційних колодязів. Влада та громадські організації закликають до зменшення споживання води, скорочення поливу садів і городів та будівництва домашніх резервуарів для дощової води. І це лише проблеми у помірній зоні нашого клімату. Згідно зі звітами ООН, якщо ситуація не покращиться, то до 2050 року понад 200 мільйонів людей будуть змушені мігрувати в райони з більш сприятливим кліматом через посухи та опустелювання.
Під час виконання завдання ми покажемо дітям, наскільки важливо дбайливо ставитися до водних джерел, які постачають воду в наші міста і селища.
Мета: Розвинути у дітей усвідомлення важливості дбайливого ставлення до джерел води
Час: 15–30 хвилин
Необхідні матеріали
- Кілька великих пластикових мисок для води, бажано одна на трьох дітей, але мінімум 4 для малих груп.
- Стаканчики для води.
- Кілька літрів води з-під крана.
Перебіг завдання
Заняття найкраще проводити на подвір’ї в теплий день, але можна також організувати його в шкільному приміщенні, яке може бути злегка мокрим.
На початку вчитель розповідає дітям про проблему доступу до води. Кожне місто повинно мати водопостачання, інакше воно не зможе функціонувати. Люди п’ють воду щодня, але ми також використовуємо цю важливу, але недооцінену рідину для поливу рослин, вирощування тварин, а також для виробництва всіляких машин, матеріалів і упаковок.
Гра починається з того, що вчитель розставляє на землі кілька мисок таким чином, щоб одна миска посередині символізувала місто, а інші, розставлені навколо на однаковій відстані, – джерела, з яких постачається вода в місто. Вчитель наливає воду в миски навколо миски-міста, яка залишається порожньою. Спочатку всі миски мають бути наповнені, а завдання дітей – якнайшвидше наповнити чашками миску посередині, переливаючи воду з мисок-джерел до миски, що зображує місто. Час можна рахувати, якщо дітям подобається змагатися. Після того, як миска посередині буде заповнена, вчитель поздоровляє дітей і переходить до другого раунду, де кількість мисок зменшиться вдвічі. Тепер діти будуть трохи заважати один одному, коли носитимуть воду, але все одно вчитель намагається налити в джерела достатню кількість води для містечка. Якщо дітям буде помітно складніше, можна звернути на це увагу і, наприклад, порівняти час, який вони витратили в першому раунді. Потім група переходить до наступного етапу, знову зменшуючи кількість мисок вдвічі або навіть залишаючи лише одну миску-джерело, але так, щоб води явно не вистачало для наповнення міста-миски. Якщо дітям вже дуже сподобається перший раунд, кількість мисок можна зменшувати повільніше, збільшуючи кількість раундів.
Після останнього раунду, коли діти не можуть наповнити центральну миску, вчитель сідає з ними в приміщенні і пояснює, що, як і в грі, кожне місто, містечко і селище потребує води з багатьох різних джерел, і якщо через опустелювання і посухи їх кількість зменшуватиметься, добувати воду для всіх мешканців буде все важче, а в крайньому випадку – навіть неможливо!
Ця публікація була створена в рамках проекту, який фінансується Deutsche Bundesstiftung Umwelt у співпраці з Naturschutzzentrum Oberlausitzer Bergland. Переклад публікації виконано в рамках проекту, який співфінансується Польсько-Американським Фондом Свободи в рамках програми RITA – Зміни в регіоні, реалізованої Фондом Освіта для Демократії.