Казки, Коралові рифи

Підводне плавання на канікулах або чиїм домом є коралові рифи

Pieski stoją wśród orientalnych roślin, obok ognisko przy którym siedzą sowai kotek

– Ха, ха, Непосидьку! В житті ніколи не подумав би, що ти відвідаєш мене! Ти навіть не уявляєш, як я радий, що ти тут! Закричав дядько Тадеуш і на радість підкинув Пройдисвіта. — А це, мабуть, твої друзі, про яких ти так багато говорив. Привіт! закричав дядько і радісно потис усім руки.

Дядько Непосидька виїхав до Єгипту багато років тому. Його мрією було проводити курси підводного плавання. Так він переїхав до Червоного моя і продовжував йти за своєю мрією. Пройдисвіт пообіцяв собі, що колись він відвідає свого дядька. Завдяки компасу Поли це стало можливим.

–  Ну, друзі, випийте, будь ласка, нашого єгипетського чаю, а я візьму вас у подорож. Сьогодні ідеальний день для підводного плавання. У мене вже готові ласти для вас і маски для підводного плавання.

Дядько зняв з вогню маленький металевий чайник. Потім налив у склянку темного гіркого чаю і почав переливати. Коли чай добре спінився, він кинув у нього два кубики цукру, перемішав, розлив по чашках і передав друзям.

– Пийте, будь ласка. Гарячий і солодкий «шай» або чай найкраще втамує спрагу!

Поки друзі насолоджувалися солодким напоєм, дядько приготував човен.

Zwierzęta na motorówce

– Ходімо, екіпаже! Ми попливемо в бік парку… Там є найкрасивіший кораловий риф. Якщо пощастить, ми зустрінемо не лише риф із тисячами різнокольорових риб, а й водяних черепах та дельфінів!

– Насправді? Черепахи і дельфіни теж тут плавають? – запитала зацікавлена Пола.

– Ха! Навііть акули! Але не хвилюйтеся, вони зазвичай плавають давл від берега. Їчх ми скоріш за все не зустрінемо… – посміхнувся дядько.

Друзі сіли на катер і попрямували до парку. Моторний човен мчав так швидко, що час від часу підстрибував на хвилях. Усі троє спочатку підскочили, а потім впали, вдарившись об палубу. Нарешті вони дісталися місця призначення.

– Ми на місці! — закричав дядько, зупиняючи катер. Навколо відкривався прекрасний краєвид, а вода була настільки прозора, що здавалося, ніби морське дно на відстані витягнутої руки.

– Хтось із вас знайомий із підводним плаванням?

Друзі переглянулися, і вони втрьох похитали головами, зізнаючись, що ніхто з них він ще не пробував нічого подібного.

–  Тоді ми почнемо з теорії та деяких дуже важливих принципів. Перш за все, риф не можна руйнувати. Це означає, що його ні в якому разі не можна торкатися або відривати його частини.

–  Навіть малі? — невпевнено запитала Пола. – Не можна взяти шматочок на сувенір? – переконалася вона.

–  Анітрішечки. Кораловий риф знаходиться під суворою охороною. Росте дуже повільно – всього міліметр на рік. Подивіться, це всього лише завширшки волосся. Зламаний шматок коралового рифу розміром з палець буде відновлюватися сто років! Ви не можете збирати або ламати риф.

–  Ой, я не знала, що риф росте так повільно! — здивувалася Пола.

–  Так. Крім того, кораловий риф є місцем для життя сотень видів тварин. Ви самі побачите, що в ньому ховаються риби-папуги і морські зірки, морські коники і сотні інших жовтих, зелених і помаранчеві тварини. Коли риф гине, гинуть також десятки видів риб навколо нього – розповідав дядько Непосидька, одночасно допомагаючи друзям одягнути маски і поправляючи їм трубки для дихання. – Ну добре, екіпо. Зараз будемо починати. Всі готові?

rafa kolarowa

– Але я…я… – сором’язливо почала Тола – Я… не вмію плавати… – вона розгублено призналась.

– Але не переймайся, малий друже! В такому разі, побачиш риф з палуби човна. Можливо, завдяки тому, що мордочку будеш нами над, а не під водою, ти побачиш як тут плавають дельфіни.

Думка про те, що у неї є шанс зустріти справжніх дельфінів, одразу покращив настрій Толи.

– Готовий? Хоп! Стрибаємо! — закричав дядько Непосидька.

Підводний світ був навіть красивішим, ніж здавалося на суші.

–  Черепаха, ось черепаха! хотіла закричати Поля, але вона згадала, що в дзьобику у неї трубка для дихання, і що їй потрібно лише рушити крилом, щоб показати решті прекрасних мешканців моря.

– О ні, до нас здалеку пливе морська щука, одна з найнебезпечніших тварин рифу! – Над водою, можливо, саме це сказав би дядько, але знову вистачило лише попереджувального руху лапою.

Було саме так, як казав дядько Тадеуш: риби-папуги, крилатки, морські зірки, навіть морські коники – Непосидько і Пола зустріли багато різних тварин, ніби всі хотіли показати свій дивовижний дім. Раптом ця безтурботна підводна екскурсія була зірвана. Біля моторного човна, з якого милувалася світом Толя, з’явився Дельфін. Проте, він не виглядав таким, що хоче гратись і був абсолютно не спокійний.

delfin zagląda do kotka siedzącego w motorówce

–  Допоможіть, допоможіть! — Дельфін закричав — за островом є браконьєри! Вони підклали на морське дно кілька вибухівок. Вони хочуть знищити кораловий риф, вони полюють на рідкісні види риб! Ви повинні нам допомогти! — закричав Дельфін, штовхаючи носиком моторний човен.

– О ні! Дельфінчику, ми вже пливемо на допомогу! Тола дістала з кишені свисток, який залишив їй дядько Пройдисвіта на випадок, якщо щось трапиться, і почала свистіти.

–  Сюди, сюди, сюди, сюди, сюди – Пройдисвіте! Поля! Дядько Тадеуше! Швидко! Потрібна ваша допомога! – Толя по черзі кричала і свистіла. Вона робила це так голосно, що через деякий час вони втрьох з’явилися на поверхні води, прямо біля човна.

Як тільки дядько Тадеуш почув, що трапилося, наказав всім негайно стрибнути на борт. Він запустив двигун і попрямував до острова.

–  Що це за бандити намагаються пограбувати наш кораловий риф?! Як можна! Хіба вони не знають, що через безвідповідальну діяльність людини, забруднення, глобальне потепління майже половина рифу вже зникла з лиця землі? Як можна знищити те, що залишилося?! Ми повинні їх зупинити! — закричав дядько і додав газу.

Zwierzęta patrzą z motorówki na rafę koralową

Моторний човен мчав по воді так само швидко, як і Дельфін. Дядько Тадеуш не гаючи ні хвилини, потягнувся до телефону, щоб повідомити поліцію.

صباح الخير Sabah al hir! [Доброго дня!] – він склазав арабською —  я знаходжусь в східній частині парку. Є тут браконьєри, вони хочуть підірвати кораловий риф. Мені потрібна ваша допомога!

Найважливішу інформацію про місце браконьєрства дядько передав поліції. За дві хвилини човен наблизився до острова, а друзі опинилися недалекобіля браконьєрів.

– Стоп! Не смійте нищити риф! —  закричав здалекадядько — за мить тут буде поліція!

Браконьєри були здивовані, що їх хтось знайшов. Вони були впевнені, що, крім переляканого Дельфіна, їх ніхто не помітив. Але тепер, побачивши, що човен наближається, вони кинули у воду детонатор і почали тікати. Вони знали, що дядько вирішить роззброїти детонатор, а не переслідувати їх. Але було б достатньо, щоб детонатор направильно впав на дно, і всі заряди вибухнули б.

Сміючись, що вони всіх перехитрили, браконьєри відпливали в іншу сторону від човна. Можете собі уявити яке ж було їхнє здивування, коли з-за невеликого півострова вилетів поліцейський гелікоптер!

Smok z kajdanami na łapach, obok pies policjant

– Ані руш! Ви заарештовані! —  закричали поліцейські через гучномовець. Втекти від правоохоронців у браконьєрів не було шансів. Крім гелікоптера з’явилися два поліцейські моторні катери, і за їх допомогою човен браконьєрів поплив до берега. Пройдисвіт, Толя і Поля зітхнули з полегшенням. Риф був у безпеці, вони могли спокійно повернутися додому.

Увечері, коли дядько Тадеуш знову готував гарячий, міцний і солодкий чай — цього разу для того, щоб зігрітись, Толя запитала:

–  Дядьку, як ви думаєте, чи вдасться врятувати кораловий риф? Він такий прекрасний…

Дядько задумався.

– Я щиро на це сподіваюся, що так. Ми повинні зберігати наше навколишнє середовище і тут в Єгипті, а також у вас у Польщі. Якщо ми будемо дбати про тварин і рослин, які нас оточують, ми впораємося зберегти не тільки кораловий риф, але й Біловезьку пущу чи екваторіальні ліси. Знаєш, що? Давайте подумаємо разом, що ми можемо зробити, ми дорослі, і ви, діти,що ми можемо робити, щоб у малих речах, але щодня, щоб захистити природу!

Казка доступна за ліцензією Creative Commons. Attribution 4.0 International. Певні права захищено CultureLab Foundation та вищезгаданими авторами. Робота була створена в рамках польської програми співробітництва в галузі розвитку, яка здійснюється через Міністерство закордонних справ Республіки Польща у 2018 році. Будь-яке використання роботи дозволено за умови дотримання вищезазначених інформацій, включаючи інформацію про використану ліцензію, про правовласників та про програму співпраці у розвитку Польщі.

Видання співфінансується польською програмою співробітництва у розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає лише точку зору авторів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

polska pomoc

Питання до уважного слухача

  1. У якій країні займалися підводним плаванням Непосидько, Пола і Тола?
  2. Чому кораловий риф такий цінний?
  3. Чого не можна робити під час підводного плавання?
  4. Ви пам’ятаєте, які тварини живуть у рифі?
  5. Чому Тола залишилась в човні?
  6. Хто приплив до друзів з проханням про допомогу?
  7. Про що попросив дядько Тадеуш у наших героїв наприкінці пригоди?

Пост створено в рамках проекту, співфінансованого Польсько-Американським Фондом Свободи в рамках програми RITA – Transitions in the region, яку реалізує Fundacja Edukacja dla Demokracji (Фонд Освіта для Демократії).

Подібне

Меморі про кораловий риф

Художній проект «Розмальовки-витинанки»

Мудрий слон. Про енергію сонця та вітру.